ВСТУП
В сучасному світі, в умовах ефективного функціонування світової ринкової економіки й загальної доступності інформаційних ресурсів, обов'язковою складовою високого рівня життя окремої держави є ефективне використання найсучасніших досягнень фундаментальної науки для створення нових технологій. Зокрема, одним з таких важливих напрямів є використання досягнень хімії з метою створення матеріалів з новими властивостями.
З іншого боку, швидкий розвиток виробництва породжує низку техногенних проблем. Однією з таких проблем є необхідність очистки стічних вод промислових підприємств від домішок важких металів. В епоху розвитку ядерної енергетики все більше стає актуальною необхідність економічного та ефективного видалення радіонуклідів із стічних вод атомних електростанцій. Методи вирішення даної проблеми, що використовують: екстракція, осадження і т. і., не мають достатньої економічної ефективності, тому що важкі метали в стічних водах присутні в надзвичайно низьких концентраціях і виникає потреба в дорогому концентруванні, яке супроводжується значною кількістю супутніх відходів, які також потребують утилізації.
Найсучаснішим методом очистки стічних вод від важких металів є використання йонообмінних смол – полімерів, що містять функціональні групи, здатні ефективно зв'язувати потрібні катіони, і не переходять в розчин. Дані матеріали складаються з полімерної основи з прищепленою на неї функціональною групою, здатною до реакції комплексоутворення з катіоном металу. При цьому однією з центральних проблем є забезпечення селективності екстракції конкретного катіона йонообмінною смолою.
Дана робота є частиною досліджень із розробки подібних матеріалів, і присвячена теоретичному дослідженню ефективності комплексоутворення імінодіоцтової кислоти з важкими металами.